П.І.П. – Зігунова Наталія Олександрівна

Посада – вчитель математики, заступник директора з навчально-виховної роботи

Освіта – вища, закінчила Дніпропетровський державний університет, 2008 р., спеціальність «викладач математики, математик»

Місце роботи – КЗО навчально-виховний комплекс «Олександрівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

Категорія – вища, вчитель-методист

Курси підвищення кваліфікації - у 2014 році при Дніпропетровському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, посвідчення №2452

             Моїм педагогічним кредо є слова С.Пуассона «Життя прекрасне двома речами: можливістю вивчати математику та можливістю викладати її». 

         Я дуже закохана у свою професію. Щоденне спілкування з дітьми дає мені силу, радість життя, надію на те, що і я буду чимось корисна для них. Почуваюся щасливою, коли в дитини загоряються цікавістю оченята, коли я бачу, що в дитячій голівці народжується ідея, коли дитина з радістю поспішає вранці до школи.

             Вчитель – це не тільки Божий дар, а й дуже відповідальна та наполеглива праця і серце, віддане дітям. Тож впевнена, що вчителями не стають, ними народжуються. Увесь час пам’ятаю, що повинна бути для учнів зразком у всьому, тому постійно крокую вногу з сучасністю.

 

        Працю вчителя ні з чим не можна ні порівняти, ні зіставити. Ткач уже через годину бачить плоди своїх турбот. Сталевар через кілька годин радіє з вогненного потоку металу — це вершина його мрії; орач, сіяч, хлібороб через кілька місяців милується колосками і жменею зерна, вирощеного на полі... А вчителеві треба працювати роки і роки, щоб побачити предмет свого творіння; буває минають десятиріччя, і ледве-ледве починає позначатися те, що ти замислив; нікого так часто не відвідує почуття незадоволення, як учителя; ні в якому ділі помилки і невдачі не приведуть до таких тяжких наслідків, як в учительському. Учитель зобов'язаний перед суспільством, перед твоїми батьками працювати тільки добре; кожна крихта твоєї людської краси — це його безсонні ночі, сивина, неповоротні хвилини його особистого щастя — так, учителеві часто буває ніколи подумати про себе, бо він змушений думати про інших, і це для нього не самопожертва, не покірливе підкорення долі, а справжнє щастя особистого життя.

В. О. Сухомлинський