Самоосвіта

Самоосвіта- це самостійно надбані знання, з урахуванням особистих інтересів і об'єктивних потреб загальноосвітньої школи, із різних джерел - додатково до тих , що отримані в базових навчальних закладах. Відмінною рисою самоосвіти педагога є те, що результатом такої роботи виступає ефект розвитку учнів, а не тільки власне самовдосконалення в особистому та професійному планах.

Форма самоосвіти педагога:

-    поглиблена підготовка до уроків;

-    виконання до курсових та між курсових завдань;

-    заняття на очно-заочних курсах;

-    виступи на семінарах з доповідями;

-    систематичне читання книг та періодичних видань.

Система самоосвітньої роботи вчителя передбачає:

-    поточне і перспективне планування;

-    підбір раціональних форм та способів засвоєння і збереження інформації;

-    оволодіння методикою аналізу і способами узагальнення свого та колективного педагогічного досвіду;

- поступове освоєння методів дослідницької та експериментальної діяльності.

План самоосвіти вчителя повинен містити:

-    перелік літератури, яку планується опрацювати;

-    визначені форми самоосвіти;

-     термін завершення роботи;

-     передбачувані результати (підготовка доповіді, виступи на засіданні МО, поурочне планування, опис досвіду роботи, оформлення результатів тощо).

Матеріал, зібраний у процесі самоосвіти, доцільно розподіляти окремо і зберігати у вигляді карток, спеціальних зошитів, папок, особистого педагогічного щоденника. Важливе значення у процесі самоосвітніх занять має вміння працювати з літературними джерелами: робити виписки, складати конспект, тези прочитаного, розгорнутий план чи анотацію.

План самоосвіти plan_samoosviti.docx

 

Інтегрований урок як прояв творчої активності вчителя. integrovanij_urok_jak_projav_tvorchoji_aktivnosti_.docx

 

Поради вчителя математики. Як полюбити свій кабінет?  jak_poljubiti_svij_kabinet.doc

 

Форми організації та методи навчання. formi_organizaciji_i_metodi_navchannja.doc